На запитання читачів відповідає Олег Чернобай, керуючий партнер юридичної компанії «Чернобай та Партнери». Поставити власне запитання ви можете, надіславши його на електронну адресу intechlaw@gmail.com. Консультація надається безкоштовно

Олег Чернобай, керуючий партнер Юридичної компанії «Чернобай та Партнери»:
– Поставлені питання є цікавими не тільки з точки зору їх масовості і актуальності для малих і середніх або приватних виробників, а також і з точки зору проблемності питання ліцензування виноробства взагалі. Перш за все, слід визначитись із певним понятійним апаратом і особливо з приводу продукту, про який іде мова. Згідно із визначенням Закону України «Про виноград і виноградне вино», вино – це алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених – підвищується шляхом додавання спирту етилового.

У відповідності до норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії. Разом з тим, у преамбулах згаданих законів зазначається, що їх дія не поширюється на виробників домашнього вина, призначеного для власного споживання. А дія закону про регулювання виробництва та обігу спирту також не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі цього можна дійти висновку, що виробництво та реалізація вина не для власного споживання підлягає ліцензуванню. Більше того, в такому випадку навіть сам процес виноградарства (не виноробства) також підлягатиме певному законодавчому регулюванню з точки зору дотримання встановлених вимог щодо місця посадки виноградників тощо…

Загалом законодавством передбачено ліцензування трьох видів діяльності: виробництво, оптова торгівля та роздрібна торгівля алкогольними напоями. Одразу зазначимо, що особа, яка виробляє вино не для власного споживання, а для продажу, має отримати ліцензію на виробництво, і, до того ж, зареєструватись суб’єктом підприємницької діяльності. Вартість такої ліцензії порівняно невелика – 780 грн у рік (на даний час), а ліцензія видається на 5 років.

Щодо запитання про ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю, то відповідь на нього не така однозначна, як у випадку з виробництвом. Згідно із законодавчими визначеннями, роздрібна торгівля вином – безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування. Виходить, що для реалізації вина кінцевим споживачам, окрім ліцензії на виробництво, слід також мати ліцензію на роздрібну торгівлю (якщо тільки мова не йде про торгівлю винами столовими
ловими, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, яким саме видом займатись – вирішувати виробникам. Вартість оптової ліцензії становить досить «відчутну» суму – 500 000 грн в рік (крім сидру та перрі (без додання спирту), а на торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) – 780 грн на рік.

Також у загальному вигляді додамо, що виробники алкоголю (у тому числі вина) підлягають обов`язковій атестації на відповідність вимогам щодо забезпечення життя та здоров`я людей, охорони навколишнього природного середовища, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам. У свою чергу, алкогольні напої підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації. Таким чином, виробництво вин підлягає ліцензуванню незалежно від обсягів виробництва та виду вина, окрім випадків виробництва вина особою для власних потреб.

Недотримання таких законодавчих вимог тягне за собою відповідальність у доволі значних розмірах. Так, за виробництво алкогольних напоїв без ліцензії встановлений штраф у розмірі 200% вартості таких напоїв, але не менш ніж 8500 грн. За здійснення оптової або роздрібної торгівлі також стягуються 200% вартості продукції, але не менш ніж 8500 грн – для опту та 1000 грн – для роздрібної торгівлі.

Що стосується більш конкретних питань про легалізацію вже існуючого виробництва та виходу на ринок, то ці питання значною мірою залежать від тих чи інших реальних обставин, а тому підлягають з’ясуванню і вирішенню в окремому порядку.

Вартість ліцензії на роздрібну торгівлю становить на даний час (крім сидру та перрі (без додання спирту) – 8000 грн на кожний окремий касовий апарат (книгу обліку), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Водночас під оптовою торгівлею розуміється діяльність із придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання роздрібної торгівлі іншим суб`єктом господарювання.

З огляду на поставлені питання мало ймовірно, що ці виробники на даному етапі займатимуться оптовою торгівлею, а тому не будемо проводити детальний аналіз цієї теми.

Відзначимо лише те, що поняття оптової і роздрібної торгівлі нерозривно пов’язані із поняттями первинного і вторинного виноробства. Підприємства первинного виноробства – це підприємства, які здійснюють переробку винограду, виробництво виноматеріалів, сусла або соку консервованого, концентрату виноградного соку, займаються витримкою виноматеріалів, а також утилізацією відходів виноробства, а підприємства вторинного виноробства – підприємства, які займаються витримкою, дообробкою виноматеріалів та розливом вин або тільки розливом вин у посуд відповідно до нормативних документів. При цьому, суб`єкти первинного виноробства можуть здійснювати поставку виноматеріалів суб`єктам вторинного виноробства без ліцензії на оптову торгівлю.